Джерела, в яких на думку українців найбільш поширені фейкові новини та дезінформація.

У 2025 році українці ще більш критично оцінюють інформаційне середовище, і дедалі частіше помічають поширення фейкових новин саме у соціальних мережах. Їх назвали джерелом дезінформації 58% респондентів — на 5% більше, ніж торік. Це підтверджує, що платформи, які формують стрічку новин за алгоритмами персональних уподобань, залишаються головним каналом, де правдивий контент змішується з сумнівним.

На другому місці — месенджери (45%), зокрема закриті канали в Telegram чи Viber, де відсутні механізми перевірки фактів і контроль за першоджерелами. Цей формат комунікації, з одного боку, створює відчуття приватності, а з іншого — відкриває шлях для швидкого поширення неперевіреної інформації.

Телебачення також залишається у фокусі недовіри: 27% українців вважають, що саме там зустрічається найбільше маніпуляцій або однобічних інтерпретацій. Водночас частка тих, хто сумнівається у достовірності інтернет-ЗМІ, становить 21%.

Менш схильними до підозр є радіо та друковані видання — їх назвали лише 5–8% опитаних, що демонструє відносно високий рівень довіри до традиційних форматів.

Такі результати свідчать: споживачі стали уважнішими до контенту, але водночас стикаються з інформаційною перевантаженістю, яка ускладнює відокремлення фактів від маніпуляцій.

Media Systems допомагає брендам аналізувати медіаполе, виявляти джерела впливу та формувати достовірну комунікацію.

Дані оброблено Media Systems